Старе напівкрісло, яке було знайдене у родичів на горищі. Імовірно потрапило до Києва в кінці другої світової з Німеччини. Дуже сподобався його нетиповий для нашого постсовкового простору породистий вигляд, захотілося відновити.
Початковий стан об'єкту залишав бажати кращого, обивка сидіння і спинки була зовсім зотліла, а деревина пошкоджена шашелем. Оригінальне сидіння було товстим і пухким, з матрацними пружинами та набивкою з морської трави, але дуже брудне, вицвіле і непридатне, тому було демонтоване i повністю перероблене в процесі реставрації.
В процесі роботи використано матеріали: бейц-морилка на олійній основі - для декоративної обробки деревини; для виготовлення нового сидіння - фанера, утеплювач одягу для мякої підкладки, для обтягування гобеленова тканина та груба тканина з бавовни, декративні меблеві цвяхи і тасьма для фіксації сидіння.
Етапи роботи:
1. Розбір на частини, очистка та шліфування поверхні. В оригіналі стілець був покритий якоюсь матовою водорозчинною фарбою, яка частково знялася уже при змиванні бруду але інтенсивно просочила деревину углиб
2. Обробка проти шкідників деревини сумішшю 1:1 гасу з скіпідаром, трикратно з інтервалами 3-4 тижні - по інструкції зі старої книги по домоводству
3. Склеювання частин та укріплення конструкції
4. Декоративне покриття деревини бейц-морилкою на олійній основі (зелена банка), колір червоного дерева, аналогічний початковому. Використано засіб який має інсектицидні добавки, придатний також для зовнішніх робіт.
5. Виготовлення основи сидіння та спинки
Як основу для обивки та наповнювача використано фанеру, вирізану по формі заглиблення у сидінні і вікна в спинці.
Для створення м'якої підкладки сидіння та спинки використано напіввовняний утеплювач для одягу (шерстин), складений в кілька шарів, прошитих разом. Утеплювачі з натуральної сировини (вовни або бавовни (ватин)) на відміну від синтепону мають щільнішу структуру і зберігають свій обєм тривалий час, не збиваючись навіть під постійним навантаженням. На сидінні шерстин будемо укладати тільки зверху, на спинці - з обох боків фанери, оскільки тканиною треба буде обтягнути обидві її сторони.
6. Обтяжка сидіння та спинки тканиною
Для обивки обрано гобеленову тканину виробництва Іспанії. На сидінні видимою буде тільки верхня частина, тому декоративну тканину використовуємо тільки там, а з нижньогї сторони - просту тканину без малюнку.
Вирізаємо обивку для сидіння, повторюючи форму його основи, з запасом по 10 сантиметрів з усіх сторін. По скругленій стороні прошиваємо край тканини міцною синтетичною ниткою, наміточним швом для подальшого стягування. Між фанерою і тканиною укладаємо шерстин.
Затягуємо нитку і фіксуємо її кінці. Вільний нижній край підгинаємо і підшиваємо до бічних сторін.
Для того, щоб тканина щільно обтягнула основу, підгорнуті протилежні краї (правий з лівим, верхній з нижнім) стягнемо за допомогою міцних ниток.
З простої тканини без малюнку вирізаємо шматок по розміру сидіння, підгортаємо краї, пришиваємо до країв гобелену на зворотньому боці.
Обтяжка спинки має бути з обох сторін. Фанерну основу огортаємо шерстином з двох сторін, товщина підкладки більша з лицьової сторони.
Гобеленову обивку вирізаємо таким чином, щоб її розмір був як подвійна площа спинки + припуски 2 см на підгортання з кожного краю
Складаємо гобелен вдвічі, туго обгорнувши фанеру з шерстином, припуски країв загортаємо всередину та зшиваємо по краях.
Сидіння та спинка для стільця готові, залишається їх зафіксувати. Заради дотримання старовинного стилю, для цього було вирішено скористатися декортативними цвяхами.
7. Фіксація сидіння і спинки. Прокладаємо декоративну тасьму по краю сидіння і спинки, прибиваємо декоративними цвяхами. Широкі шляпки цвяхів притискають тасьму і краї фанерних деталей до каркасу.
8.Готова робота
Немає коментарів:
Дописати коментар