Про шотландський костюм. Великий кілт: зробити - легко, вдягти - швидко!

    Ця публікація - про великий кілт. Раніше я уже розповідала про види кілтів, їх історію і  технологію виготовлення. Нині хочу поділитися одним корисним прийомчиком, що значно спрощує процес складання і  одягання великого кілта.

Попередні частини статті про шотландський костюм можна почитати тут:

Частина 1. Тартан і кілт, історія в клітинку

 https://hannacur.blogspot.com/2018/08/blog-post_5.html

Частина 2. Виготовлення великого кілта

https://hannacur.blogspot.com/2018/08/1.html

Фото, кілт та споран - Ганна Захарова

Шотландський палаш (Вroadsword)  -  зроблений українською майстернею "Кузня фантазій"

Люб'язно погодився позувати для ілюстрацій -  Симчак Юрій

    У цьому дописі я демонструю чоловічий шотландський костюм в старовиннному, так званому якобінському, стилі. 
    Він не є історичною реконструкцією, втім містить елементи, виконані відповідно до технологій і стилю першої половини 18 сторіччя. Це великий кілт та поясна сумка-споран (майстер - Ганна Захарова).

    Також ви побачите чудову репліку шотландського палаша (Highland broadsword - «широкий гірський меч», ґаельськ. Claidheamh leathann) з двосічним клинком і складною кошикоподібною гардою, виготовлений українською майстернею "Кузня фантазій".
    Подібні палаші були поширені у Шотландії  кінця XVI - поч. XVIII ст, зокрема під час останнього якобінського повстання 1765 року. Донині використовуються в шотландських підрозділах британської армії як церемоніальна офіцерська зброя. 
    Саме на таких мечах виконують The Sword Dance - один з чотирьох найстаріших традиційних танців Хайланду.

   Так ось, пригадуємо, що спочатку у чоловічому костюмі шотландців був Greate kilt - предмет верхнього одягу, який виготовляли, певним чином складаючи величенький відріз вовняної тканини.  Він вкривав нижню половину тіла і ноги до коліна, а вище поясу - прекидався через плече чи розкладався аби вкритися наподобі плаща.



Greate kilt вперше згаданий в літописі 16 століття, хоча, скоріш за все, має набагато  давніше походження.

    Пізніше, в кінці 17 - на початку 18 ст. виникає зменшений варіант, Little kilt. Він уже нагадує не плащ, а спідницю, з якою його нині помилково асоціюють.  Винахід малого кілта в 1720-х роках приписують англійцю Т. Ролінсону, принаймні ця версія звучить на пересічних інформаційних порталах для туристів. Насправді жоден історик або спеціаліст з кілтмейкінгу не сприймає цей анекдот серйозно. Бо на підставі ряду документів і портретних зображень доведено, що малий кілт вже існував до того, як нога Ролінсона ступила на землі Хайланду.

    Тим не менш те, що Ролінсон впроваджував LK серед своїх робітників  є фактом, хоча історично задокументованим у Edinburgh Magazine лише в 1785 році. Цікаво, що нині одна з прямих нащадків Ролінсона працює в фірмі, що спеціалізується в виготовленні традиційного шотландського одягу.

   Щодо процесу переходу з GK на малий формат, то найбільш активно він розпочався в армійських підрозділах, і був пов'язаний з економією тканини, місця і часу. Уявіть, як в умовах касарні одночасно мають швидко скласти і вдягнути кілти, лягаючи на підлогу, багато вояків. Дещо проблематично, хіба ні? Так і ввійшов до вжитку малий кілт, який був менше і збирався швидше - за допомогою петель, в які проселювали ремінь.

    Втім повертаємось до великого кілта, який нам може бути потрібний для косплею або історичної реконструкції .
    Насправді робити його не довго і абсолютно нескладно, кажу на підставі власного досвіду. Я не вправляюся у цьому щоденно, але весь процес від складання до вдягання у мене займає хвилин десять. Проте іноді є проблема відсутності місця, де можна вільно розкласти величенький відріз тканини в 3-5 м.

    Але я швидко придумала чіт, що вирішив цю проблему раз і назавжди; тепер недостача місця або бруд і калюжі за поганої погоди взагалі не страшні.
   Удосконалення полягає всього лиш в тому, щоби заздалегідь стаціонарно зафіксувати складки на матерії.

    Прошу вибачення у шотландських пращурів за те що мій винахід не є канонічним з точки зору історичної достовірності. Але мій варіант GK можна зберігати і транспортувати  зібраним, завжди готовим до використання і вдягання навіть стоячи, всього за кілька секунд!

Отже дивимось на процес виготовлення і вдягання великого кілта:

1. Складаю тканину 

    Як бачите, в умовах пересічної міської квартири місця для цього небагато.

    Конструкція великого кілта проста. Центральну частину відрізу збирають в складки; вона буде ззаду тіла (ширина - як пів-об'єму талії). Бічні частини без складок - апрон (накладаються спереду тіла, ліва на праву); ширина кожної з половинок апрону - трохи більша, ніж у центральної частини зі складками.

    Глибина складок залежить від довжини відрізу матерії. У мене шматок бл. 5 ярдів довжиною, отже складки лягають одна на одну з нахльостом.

2. Сколюю складки булавками:

3. Фіксую складки матеріїї:

    На потрібній відстані від краю тканини (яка дорівнює довжині від верхнього краю колінної чашечки до талії) приметую та пристрочую тасьму (на внутрішній поверхні кілта). В подальшому ця чітова строчка буде зовсім непомітна, бо перекриється ремінем.

4. Кілт готовий до вдягання:

Розкладаємо нашу заготовку на рівній поверхні

Під тканину на рівні таліїї підкладаємо ремінь, яким все буде утримуватись

Таким чином одягаємо кілт у традийний спосіб, лежачі на землі чи підлозі:

Людина лягає на розкладену тканину і має загорнутися в неї. Спочатку накладають праву, потім ліву половину апрону...

... І застібають ремінь

Також можна одягатись стоячи, без розкладання тканини на землі:

Для цього складеній по лінії талії (шову) кілт просто накидають на ремінь і обгортають довкола себе

5. Отриманий результат:

Після застібання реміня верхня, довша частина звисатиме ззовні

Вільні кути верхньої частини підгортаємо і збираємо на лівому плечі за допомогою застібки (Plaid brosche). Оскільки наш костюм в старовинному стилі, застібка відповідна - у вигляді фібули

Щоби верхня частина лежала зручно, все зайве можна підіткнути під ремінь

  В старовинні часи споран частіше носили не посередині, а збоку. Так було зручніше, бо до 1746 року хайландці носили на поясі зброю

Подивитися процес виготовлення цього спорану можна тут: https://hannacur.blogspot.com/2019/08/5_7.html

6. Так наш кілт складаємо для зберігання. Все!

Цікаві посиланння:

1. Офіційна сторінка майстерні "Кузня фантазій" у Фейсбук:

https://www.facebook.com/pg/fantasyFFforge/about/?ref=page_internal

Майстерня спеціалізується на створенні зброї, обладунків, прикрас і реквізиту для сценічних виступів, історичних фестивалів, кінозйомок, рольових ігор, фотосесій, та інших імпрез