Про шотландський костюм. Частина 4. А як щодо леді? Жіночий костюм Шотландії - історія і сучасність

Це четверта частина статті про шотландський костюм. В ній розповідається про костюм жіночий, а також про те, як тартан увійшов в моду і використовувався в ній в різні часи. 

 
Ще я планувала розповісти про костюми для шотландських танців, та коли зібрала ілюстраціїї які хотіла показати, пост став дуже великим. Щоби не перевантажувати прстір, тема танцювальних костюмів буде викладена окремо.

Попередні частини статті -

ч. 1 Тартан і кілт, історія в клітинку
https://hannascuriosities.blogspot.com/2018/08/blog-post_5.html

ч. 2  Виготовлення великого кілта 
https://hannascuriosities.blogspot.com/2018/08/1.html

ч. 3 Як пошити малий кілт (майстер-клас)
https://hannascuriosities.blogspot.com/2018/10/2.html

    Історичний екскурс 

    Ось нарешті ми підійшли до жіночого костюму Шотландії. Думаю що кожен хто цікавився цією темою, звертав увагу, як багато інформації є про національний чоловічий костюм і на практично повну її відсутність щодо костюму жіночого. Як же сталося, що про кілт відомо всім, а про жіночий костюм - мало хто чув? 

    Пояснити це можна досить просто - на відміну від чоловічого костюму, який є унікальним завдяки своїм дуже специфічним елементам, старовинний жіночий костюм конструктивно маййже не відрізнявся від костюмів інших західно- і північноєвропейських країн з подібним кліматом.

     Хоча заради справедливості треба сказати, що в дамському костюмі Хайланду були типові місцеві деталі! В першу чергу слід назвати жіночий плед - арісед (arisaidh), який фактично є аналогом великого кілта (great kilt, belted plaid). Як і у кілт у чоловіків, арісед складався з великого шматка вовняної тартанової тканини, зібраного в складки та стягнутого на талії ремінем. Він виконував роль верхнього одягу типу плаща, одягаючись зверху на сукню. В більш теплу пору року, або серед бідних верств населення арісед також могли одягати безпосередньо на сорочку.

(джерело ілюстрацій - pinterest.com)

 

    З аксесуарів для жіночого костюму типовими були круглі броші, використовувались і поясні сумки-спорани.

 












Головним убором заміжніх горськіх жінок був кірч (платок) - на відміну від рівнинної Шотландії і інших країн Європи, вони не носили очіпків. Дівчата ходили з непокритою головою.
    
 

Скріншоти фільму "Роб Рой" (Ліам Нісем в ролі Роберта "Роя" Макгрегора і Джесіка Ланг в ролі його дружини Мері Макгрегор). В цьому фільмі можна побачити дуже вдалу реконструкцію костюмів Хайланду початку 18 ст.

     

    Занепад традиційного костюму Шотландії відбувся в результаті законів, впроваджених англійцями після придушення останнього якобінського повстання 1746 року, коли була жорстко обмежені права кланів на самоврядування на власних теріторіях, а під заборону потрапили не тільки носіння зброї, але і будь-які прояви національної ідентичності горян. Тартан заборонено для носіння, гра на волинці вважається підбуренням до бунту. Костюми втрачають свої ідентичні риси, і більше не відрізняються від інших європейських.

 Жалоба за тартаном

  (автор картини - Мейбел Доусон)

"Lament for the Tartan, 1746", Mabel Dawson

      1 серпня  1746 р. - день, коли вступив в дію Закон про Одяг,  частина Закону про Заборону, який проголосив горський одяг Шотландії, включаючи тартани та кілти протизаконним, таким, що порушує Закон про Роззброєння. 

     Якобінські повстання в період між 1689 та 1746 роками знайшли найбільш активну підтримку саме серед гірських шотландських кланів, і цей закон був однією з багатьох дій, спрямованих на упокорення войовничих кланів і їх приведення під контроль уряду.

     Як виключення, кілт дозволено було носити в армії, в продовження традиції, започаткованої лояльним до корони підрозділом Black Watch.

     Закон про Одяг було скасовано у 1782 р.

 Національне і тартанове відродження

    Відношення між англійською короною та жителями півночі починають покращуватися у першій половині 19 ст. Звичайно, тоді серед шотландців ще була жива память про Стюартів, "істинних королів", да і Калоден забувся далеко не одразу. 

   Як уже згадувалося в першій частині статті, заборона на носіння кілтів і іншого одягу з тартану тривала 36 років. Драконівські міри обмеження було скасовано в 1782 р.

     Культурне відродження Шотландії почалося в першій половині 19 сторіччя, коли інтелігенція та дворянство починають згадувати традиції своїх предків а національний одяг знову входить в моду.

       В 1822 році на честь візиту короля Георга IV було організовано прийом, під час якого представники місцевої еліти одягнули свої родові тартани (про те, яким чином знані нині тартани ставали "клановими", також розповідалося у ч.1). Візит короля трохи пом'якшив серця шотланців - не таким уже й поганим виявився правитель з далекого Лондона.

        Втім повертаємось до жіночого костюму. Починаючи з 19 сторіччя, тартан входить в моду, і донині залишається в ній в якості незмінної класики. Змінювались часи, фасони одягу, довжина спідниць, але клітчастий малюнок залишався незмінно актуальним.

    Цікавим історичним фактом є те, що моду на тартан ми маємо завдяки королеві Вікторії, яка правила Великобританією у 1837-1901 р.р.

«Queen Victoria», Franz Xaver Winterhalter, 1843

   Саме Вікторія відновила зв'язок королівської родини з Шотландією, який не переривався і іншими поколіннями монархів. Символом цього зв'язку маєток Балморал, в якому подружжя, королева Вікторія і принц Альберт перебували під час свого візиту до Шотландії у 1848 році, а потім неодноразово поверталися туди. У 1853 р. там був побудований замок, який і донині є королівською резиденцією.Тут подружжя відпочивало на природі, подалі від придворних інтриг та міської суєти. Замок Балморал  є пам'яткою подружньої любові, а також символізує любов іншого роду - між монархом і його підданими.

    Візити до Шотландії були, мабуть, найщасливішою порою в житті Вікторії, яка одразу  відчула симпатію до Хайланду та його жителів. Першого ж візиту виявилося достатньо, щоби вона полюбила горян, що викликали її захоплення своєю шляхетністю і енергійністю. Приязнь була взаємною - шотландцям імпонувало, що королева цінує їхню культуру, приймає участь в церемоніях і навіть вчить гельську мову (поговорювали, що вона навіть додає віскі собі до чаю!). Дамські журнали наповнилися картатими сукнями та накидками - Вікторія ввела в моду тартан!
   
    Невеликий початково балморалський маєток був перебудований за проектом самого Альберта. Прискіпливі сучасники неоднозначно реагували на його "дітище". Зовнішній декор замку в шотландському стилі загалом не викликав нарікань, а ось інтер'єри... Вони шокували англійців. З маніакальною впертістю подружжя прикрашало кімнати тартаном. Шпалери та килими, обивка меблів і бордюри вздовж стелі, навіть підлога у приміщеннях для слуг - від різнокольорової клітинки мерехтіло в очах! Принц Альберт навіть придумав особливий "балморалський тартан" - темно-сірі та червоні смуги на сірому тлі, який донині можна носити лише з королівського дозволу.

Balmoral Royal Tartan

     А тепер давайте подивимось, як відобразилася мода на тартан у жіночому одязі різних епох: 

ХІХ СТОРІЧЧЯ

    Перед вами - справжній старовинний одяг і поштові картки з колекцій різних музеїв Великобританії, Канади та США

( джерело ілюстрацій - facebook.com/vintagetartan)

1801 р.

1812 р

1820-30 р.р.

1835-37 р.

1840-50 р.р.

1850 р.

1853-57 р.р.

1855 р.

1863-64 р.р.

1865 р.

1866 р.
 

1875-78 р.р.

1887-88 р.р.
  

1887 р.

1890 р.

1855-65 р.р.

 

ХХ СТОРІЧЧЯ

     А тут можна побачити зразки тартановаго одягу, представлені на фотографіях і картинах, в рекламі та живописі 20 сторіччя. Підбірка охоплює період від його початку до 70-х років (перепрошую, але 80-ті та 90-сті на даний момент мене абсолютно не надихають)

1910 р.

1929 р.

1930 р.

1945 р.

1942 р.

1946 р.

1952 р.

1947 р.

1947 р.

1950 р.

1953 р.

1953 р.

1954 р.

1955 р.

1956 р.

1958 р.

1961 р.

1965 р.

1965 р.

1966 р.

1967 р.

1967 р.

1968 р.

1973 р

1971 р.

1967 р.

1970 р.

1973 р.

 

Сучасність

    А знаєте за що я обожнюю сучасну моду? За те, що на відміну від попередніх десятирічь, вона не має суворих канонів та більше не заганяє нас в жорсткі рамки. Спідниця може бути будь-якої довжини а брюки будь-якої ширини. Нині ми можемо вільно експериментувати і втілювати в одязі який завгодно стиль і фасон.
    І ось він, величезний простір для застосування тартану!

(джерело ілюстрацій - pinterest.com)
 

     З тартанової тканини традиційно шиють пальто і жакети:

      Сукні в клітинку можуть бути як повсякденні, так і для урочистих випадків, і навіть весільні! :

 

    А щодо фасонів спідниць, взагалі відкривається необмежений простір для фантазії. Можна зустріти ну дуже цікаві варіанти, в тому числі імпровізації за мотивами традиційної конструкції кілта, але набагато елегантніші:

 І звичайно, говорячи про моду, неможливо обійти тему аксесуарів:

 

     І для завершення теми тартану в жіночому одязі дозвольте показати мою власну тартанову колекцію :

Демісезонне пальто  з вовняної тканини, без підкладки

Тканина двостороння - два шари спаяні між собою

Kerry jacket, тканина - вовна з еластаном

Тартан Dress Stewart

Жакет, тартан Royal Stewart

Спідниця, тартан Black Stewart

 Цікаві посилання:


1. Реконструкція шотландського жіночого костюму кінця 16 - початку 17 сторіччя: 

https://scotland-game.livejournal.com/639.html

2. Група, присвячена темі тартану у образотворчому і прикладному  мистецтві, старовинному та сучасному одязі:

https://www.facebook.com/vintagetartan/posts

3. Сайт про цікаві та незвичайні тартани :

 https://www.curiousandunusualtartans.com

4. Комерційний сайт, присвячений тартану, виробам з нього і шотландським аксесуарам. Містить базу даних і пошукову систему всіх офіційно зареєстрованих тартанів -  World’s First Tartan database:


https://www.houseoftartan.co.uk/