Майстер-клас з декупажного декорування в стилі шеббі-шик, який включає описи:
- техніки створення ефекту зістареної поверхні
- способу переносу і наклеювання великих фрагментів серветок, і в тому числі їх інтегрування в рельєфну поверхню
Ця вінтажна валізка з дерева оздоблена в техніці декупаж і стилі шеббі. Тут використано об'ємну підмальовку і мою особисту ідею - інтегрування малюнку в поверхню циновки з рисової соломки. Відповідно до канонів шеббі їй штучно надано зістареного вигляду.
Енциклопедична та історична справка:
Декупаж (фр. decouper - вирізати) — декоративна техніка , що основана на використанні друкованих малюнків і візерунків і наклеюванні їх на поверхню, що декорується.
Декупаж спочатку мав справу з пласкими поверхнями, та винайдення нових матеріалів позначилося на техніці додаванням об'ємних елементів чи комбінацією плоского та об'ємного декору.
Історія ДК. Як засіб декору, декупаж відомий в Європі з часів Середньвіччя і його виникнення тісно повязано з розвитком друкарської справи. В Німеччині декупаж використовували з XV століття, коли був популярним художній розпис меблів. Надруковані картинки з паперу стали альтернативним і більш доступним для широкого загалу способом інтерєрного декору.
Мав прихильників декупаж і у Венеції. Там теж художники здавна прикрашали меблі розписом олійними фарбами. Серед тих, хто декорував меблі були і відомі майстри (Джорджоне, Сандро Боттічеллі). Але цей спосіб був досить коштовним. Знайомство з меблями Китаю, Японії, де широко використовували інкрустації з перламутру, спонукало венеціанців спростити техніку декору до декупажу, що не вимагав навичок живописця. Паперові візерунки розфарбовували, вирізали, клеїли на меблі та вкривали декількома шарами лаку для захисту поверхні. Коло сюжетів швидко розширилося — від імітації китайських малюнків до краєвидів, звичних для Венеції.
Сплеск популярності мав декупаж і в Британії часів королеви Вікторії. Тоді на ринках було легко придбати сентиментальні картинки з пташками, квітами, молодими красунями і нереальними пасторальними сценами. Декупаж поширився майже на всі небагаті оселі королівства. Як хобі британські емігранти привезли ДК до Сполучених Штатів, де він став популярним у 20 столітті між двома світовими війнами, завдяки розвитку реклами та поліграфії.
Наприкінці 20 ст. декупаж увійшов до арсеналу сучасних дизайнерів. Стародавній засіб декору вдосконалили використанням нових матеріалів і технік друку, а декор нині наносять на будь-які поверхні - дерево скло, кераміку, пластик, метал, текстиль, шкіру. Відповідно, декупаж стали використовувати для декору не тільки деревяних преметів, а і посуду, одягу, сумок, взуття, святкових свічок та поштівок.
"Шеббі-шик" (англ. shabby – потертий) – назва стилю в интерьері, декорі, моді. Саму назву можна перекласти як "тертий блиск" або“тертий шик”. Це відносно новий стиль, що виник наприкінці 80-х рр; його автор – Rachel Ashwell. Типова риса стилю полягає в тому, що предмети інтерєру, декор, меблі мають бути штучно зістарені. Самі речі можуть бути як старовинними, так і новими. Їх фарбують переважно у світлі пастельні тони з ніжними малюнками або без них, але обовязково ніби з "відмітками часу" - незначними штучними пошкодженнями - подряпинками, потемнінням, місцями ніби з трохи злущеною фарбою.
- Грунтовка поверхні та обробка шліфпапером (використовую акриловий грунт для дерева з будівельних матеріалів). Грунт потрібний для вирівнювання поверхні та полегшення нанесення і розподілення фарби
- На грунт нанести 2 шари прозорого водного акрилового лаку (використовую будівельний, Vidaron). Лак, по-перше, ще більшезгладжує поверхню. По-друге, паперова картинка з серветки буде наклеєна за допомогою цього ж самого лаку, і ним же покрита зверху. Таким чином вона надійно інтегрується в поверхню
- Наклеювання мотиву з серветки на зовнішню, ще не фарбовану білу поверхню. Як це робити, буде детально показано нижче.
Мотиви на боках валізки по вертикалі займають всю поверхню на дні і кришці. Для точного співпадіння частин картинки, її наклеєно цілою на складену коробку і розрізано лезом по стику після висихання лаку, яким клеїли серветку.
- Покриття мотивів 2-3 шарами лаку; останній після висихання обережно шліфуємо
2 етап - Зафарбовування фону - робимо після наклейки картинок, тому що їх треба класти на білий фон, інакше кольори будуть спотворені.
Нам треба зафарбувати простір між малюнками, близько, але не заходячи на них, потім зробити домальовку по периметру квітів, щоби обєднати картинки і фон.
На цьому етапі наша головна мета - створення ефекту "шеббі"- штучного старіння поверхні. Для цього використано два прийоми:
перший - створення ефекту старої, кілька разів фарбованої поверхні, з місцями полущеної від часу фарби
другий - імітація потемніння, "забруднення" поверхні в деяких місцях, як це буває з часом з речами, які активно використовуються
- Для фону обрано сірий тон. Зафарбовувати його треба в кілька шарів; кожен наступний шар має бути дещо світліший за попередній. Для цього до початкової порції будемо додавати білу фарбу; цей фон зафарбовано 3-4 шарами фарби. Я використовувала художні акрилові краски MAIMERI, фарбу наносила пензлями
- Наступні шари треба наносити не щільно, а так щоби місцями проглядав нижний шар.
Перший шар не доводимо до країв малюнку на 1-2 см, наступні кладемо ближче. Останній - максимально близко, в 1-2 мм. Давати добре висохнути кожному шару фарби!
- Для створення ефекту злущеної фарби місця, де хочемо зробити "пошкодження", перед нанесенням наступного шару треба натерти свічним парафіном. Після гарного висихання останнього шару, обережно обробляємо фарбу наждаком. Фарба, нанесена на парафін зніметься, і буде видно нижній шар іншого кольору. Також шкуримо ребра коробки.
Примітка! Використовувати жовті воскові свічки типу церковних небажано, бо віск може зафарбувати поверхню.
- Внутрішні бічні поверхні фарбовані в оливковий колір; також в кілька шарів, але без натирання парафіном і створення ефекту лущення фарби.
- Для створення ефекту старіння кути і торці валізки обробляємо бітумною патиною (у мене - IDEA 710 MAIMERI) , дещо розведеною вайт-спірітом. Це виглядатиме так, ніби річ трохи забруднилася з часом. Патину логічно наности на виступаючі місця, які найбільш замащюються при користуванні. Наносимо розчин легкими рухами, ватним диском. Якщо перестаралися з затемненням, зайве можна розтерти або зняти розчинником.
3 етап - Об'єднання картинок з фоном - робимо за рахунок контурної та обємної підмальовок
Наступні три фотографії спеціально зроблені з великою контрасністю, щоб добре візуалізувати різні деталі поверхні.
При зафарбовуванні фону ми не доводили сіру фарбу до краю наклеєних квітів на 1-2 мм, але тепер фон і квіти треба обєднати.
Для гармонійного поєднання і створення мякого переходу ми готуємо фарби, розмішуючи їх в тонах, які присутні на малюнку (зелений для листя, жовтуватий і кремовий для квітів).
Легкими обережними мазками, пласким але нешироким пензлем наносимо фарби відповідного кольору у напрямку від паперу до фону, трохи заходячи на мотив і створюючи кольоровий ореол довкола нього.
Підмальовка не повинна бути дуже щільною і контрасною; якщо фарба лягла грубо, її можна розмити вологою, але добре віджатою поролоновою губкою.
Висохлу підмальовку також можна зробити більш ніжною за допомогою обережного прошкурювання дуже дрібним шліфпапером.
Для додання букетам обємності, підмальовку також нанесено безпосередньо на картинку.
Її виконано круглими пензлями, наносячи фарбу окремими мазками на пелюстки і листя.
Для досягнення обємного ефекту фарби змішано з опаковою структурною пастою (Maimeri, (біла. непрозора)), яка зачно загущує їх консистенцію і не дає окремим мазкам розпливатися по поверхні
4 етап - Наклеювання циновки на дно і кришку і підготовка до "вживлювання" картинки в поверхню - використано полімерний клей типу "Драгон".
Як і будь-яку поверхню, перед наклеюванням паперового фрагменту циновку я покрила акриловим лаком, на який згодом буде наклеєно серветку. Відмінність від підготовки рівної поверхні в тому, що лаку було нанесено бл. 5-6 шарів, для того щоб залити найбільш глибокі нерівности плетінки. Кожен шар добре висушується.
5 етап - наклеювання на поверхню циновки малюнку "методом файла"
Вибраний мотив обережно вириваємо з серветки, відступивши бл. 5 мм. по периметру малюнку. Розшаровуємо серветку і знімаємо обидва білі шари, залишаємо тільки верхній з малюнком.
Нам потрібні: попередньо розрізаний канцелярський "файл", великий рознос, в який повністю вміститься картинка та пульверизатор з водою.
Принцип "метода файла" - перенос паперової картинки на деоровану поверхню за допомогою тонкої плівки. Вкладаємо плівку у рознос, а на неї - наш мотив "обличчям" вниз.
Обережно(!) пробризкуємо водою серветку, аж до появи на плівці невеликої калюжі. У воді серветка миттєво розбухає і збільшується по площі на кілька відсотків; при цьому виникнуть пухирі і зморшки.
Дуже обережно(!) пальцями розпрямляємо у воді наш фрагмент.
Піднімаємо плівку посередині для того, щоби зайва вода зкотилася з неї; серветка має залишитись на місці.
Попередньо загрунтовану кількома шарами лаку поверхню циновки змащуємо свіжою порцією лаку. В потрібне місце накладємо плівку з серветкою, малюнком в лак, файлом назовні.
Руками обережно притискаємо серветку через плівку до поверхні, прогладжуємо, витискаючи залишкову воду і пухирці повітря.
Піднімаємо файлик, починаючи з кутка
Зайву воду обережно вимакуємо білою частиною серветки. Спочатку просто кладемо її поверх картинки, потім згорнувши в кульку, промакуємо, злегка притискаючи картинку.
На поверхню приклеєного фрагменту одразу наносимо шар лаку. Якщо в якихось місцях заглиблень серветка не прилягає до поверхні, обережно "затрамбовуємо" її торцем плаского неширокого пензля, змоченого лаком.
Після висихання лаку, яким приклеювали малюнок, наносимо на всю поверхню ще 3 шари з проміжним висушуванням та без обробки шліфпапером.
6 етап - фінішна обробка виробу.
Зовнішні та внутрішні зафарбовані поверхні покриваємо 3 шарами лаку, збираємо половини валізки разом і встановлюємо фурнітуру.
Дякую за увагу, і сподіваюся, що цей матеріал може стати Вам у нагоді.
Бажаю творчих успіхів і до нових творчих зустрічей!
Декупаж (фр. decouper - вирізати) — декоративна техніка , що основана на використанні друкованих малюнків і візерунків і наклеюванні їх на поверхню, що декорується.
Декупаж спочатку мав справу з пласкими поверхнями, та винайдення нових матеріалів позначилося на техніці додаванням об'ємних елементів чи комбінацією плоского та об'ємного декору.
Історія ДК. Як засіб декору, декупаж відомий в Європі з часів Середньвіччя і його виникнення тісно повязано з розвитком друкарської справи. В Німеччині декупаж використовували з XV століття, коли був популярним художній розпис меблів. Надруковані картинки з паперу стали альтернативним і більш доступним для широкого загалу способом інтерєрного декору.
Мав прихильників декупаж і у Венеції. Там теж художники здавна прикрашали меблі розписом олійними фарбами. Серед тих, хто декорував меблі були і відомі майстри (Джорджоне, Сандро Боттічеллі). Але цей спосіб був досить коштовним. Знайомство з меблями Китаю, Японії, де широко використовували інкрустації з перламутру, спонукало венеціанців спростити техніку декору до декупажу, що не вимагав навичок живописця. Паперові візерунки розфарбовували, вирізали, клеїли на меблі та вкривали декількома шарами лаку для захисту поверхні. Коло сюжетів швидко розширилося — від імітації китайських малюнків до краєвидів, звичних для Венеції.
Сплеск популярності мав декупаж і в Британії часів королеви Вікторії. Тоді на ринках було легко придбати сентиментальні картинки з пташками, квітами, молодими красунями і нереальними пасторальними сценами. Декупаж поширився майже на всі небагаті оселі королівства. Як хобі британські емігранти привезли ДК до Сполучених Штатів, де він став популярним у 20 столітті між двома світовими війнами, завдяки розвитку реклами та поліграфії.
Наприкінці 20 ст. декупаж увійшов до арсеналу сучасних дизайнерів. Стародавній засіб декору вдосконалили використанням нових матеріалів і технік друку, а декор нині наносять на будь-які поверхні - дерево скло, кераміку, пластик, метал, текстиль, шкіру. Відповідно, декупаж стали використовувати для декору не тільки деревяних преметів, а і посуду, одягу, сумок, взуття, святкових свічок та поштівок.
"Шеббі-шик" (англ. shabby – потертий) – назва стилю в интерьері, декорі, моді. Саму назву можна перекласти як "тертий блиск" або“тертий шик”. Це відносно новий стиль, що виник наприкінці 80-х рр; його автор – Rachel Ashwell. Типова риса стилю полягає в тому, що предмети інтерєру, декор, меблі мають бути штучно зістарені. Самі речі можуть бути як старовинними, так і новими. Їх фарбують переважно у світлі пастельні тони з ніжними малюнками або без них, але обовязково ніби з "відмітками часу" - незначними штучними пошкодженнями - подряпинками, потемнінням, місцями ніби з трохи злущеною фарбою.
Майстер-клас має за мету продемонструвати деякі аспекти декупажних технік, а саме:
1. Техніку переносу на декоровану поверхню паперового малюнку з серветки "методом файла" та особливості його інтегрування в рельєфну поверхню
2. Техніку створення ефекту штучного старіння повехні в стилі шебі-шик
3. Техніку об'ємної підмальовки паперового малюнку та його об'єднання з фоном
МК НЕ ДЕМОНСТРУЄ базових технік, таких як змішування і нанесення фарб, підготовка та фінішна обробка поверні, але з ними можна ознайомитися в статтях і МК на ресурсі: http://dcpg.ru/mclasses/
Цей МК не є абсолютно авторитетним і єдиним можливо
правильним джерелом інформації з
питань декупажу. Все, що показано є результатом власного практичного досвіду, але завжди можливі альтернативні способи досягнення аналогічних ефектів.
МК є моєю інтелектуальною власністю.
В разі перепосту матеріалу давайти пряме активне посилання на першоджерело та імя автора
Опис процесу роботи:
1 етап - базова підготовка поверхонь- Грунтовка поверхні та обробка шліфпапером (використовую акриловий грунт для дерева з будівельних матеріалів). Грунт потрібний для вирівнювання поверхні та полегшення нанесення і розподілення фарби
- На грунт нанести 2 шари прозорого водного акрилового лаку (використовую будівельний, Vidaron). Лак, по-перше, ще більшезгладжує поверхню. По-друге, паперова картинка з серветки буде наклеєна за допомогою цього ж самого лаку, і ним же покрита зверху. Таким чином вона надійно інтегрується в поверхню
- Наклеювання мотиву з серветки на зовнішню, ще не фарбовану білу поверхню. Як це робити, буде детально показано нижче.
Мотиви на боках валізки по вертикалі займають всю поверхню на дні і кришці. Для точного співпадіння частин картинки, її наклеєно цілою на складену коробку і розрізано лезом по стику після висихання лаку, яким клеїли серветку.
- Покриття мотивів 2-3 шарами лаку; останній після висихання обережно шліфуємо
2 етап - Зафарбовування фону - робимо після наклейки картинок, тому що їх треба класти на білий фон, інакше кольори будуть спотворені.
Нам треба зафарбувати простір між малюнками, близько, але не заходячи на них, потім зробити домальовку по периметру квітів, щоби обєднати картинки і фон.
На цьому етапі наша головна мета - створення ефекту "шеббі"- штучного старіння поверхні. Для цього використано два прийоми:
перший - створення ефекту старої, кілька разів фарбованої поверхні, з місцями полущеної від часу фарби
другий - імітація потемніння, "забруднення" поверхні в деяких місцях, як це буває з часом з речами, які активно використовуються
- Для фону обрано сірий тон. Зафарбовувати його треба в кілька шарів; кожен наступний шар має бути дещо світліший за попередній. Для цього до початкової порції будемо додавати білу фарбу; цей фон зафарбовано 3-4 шарами фарби. Я використовувала художні акрилові краски MAIMERI, фарбу наносила пензлями
- Наступні шари треба наносити не щільно, а так щоби місцями проглядав нижний шар.
Перший шар не доводимо до країв малюнку на 1-2 см, наступні кладемо ближче. Останній - максимально близко, в 1-2 мм. Давати добре висохнути кожному шару фарби!
- Для створення ефекту злущеної фарби місця, де хочемо зробити "пошкодження", перед нанесенням наступного шару треба натерти свічним парафіном. Після гарного висихання останнього шару, обережно обробляємо фарбу наждаком. Фарба, нанесена на парафін зніметься, і буде видно нижній шар іншого кольору. Також шкуримо ребра коробки.
Примітка! Використовувати жовті воскові свічки типу церковних небажано, бо віск може зафарбувати поверхню.
- Внутрішні бічні поверхні фарбовані в оливковий колір; також в кілька шарів, але без натирання парафіном і створення ефекту лущення фарби.
- Для створення ефекту старіння кути і торці валізки обробляємо бітумною патиною (у мене - IDEA 710 MAIMERI) , дещо розведеною вайт-спірітом. Це виглядатиме так, ніби річ трохи забруднилася з часом. Патину логічно наности на виступаючі місця, які найбільш замащюються при користуванні. Наносимо розчин легкими рухами, ватним диском. Якщо перестаралися з затемненням, зайве можна розтерти або зняти розчинником.
3 етап - Об'єднання картинок з фоном - робимо за рахунок контурної та обємної підмальовок
Наступні три фотографії спеціально зроблені з великою контрасністю, щоб добре візуалізувати різні деталі поверхні.
При зафарбовуванні фону ми не доводили сіру фарбу до краю наклеєних квітів на 1-2 мм, але тепер фон і квіти треба обєднати.
Для гармонійного поєднання і створення мякого переходу ми готуємо фарби, розмішуючи їх в тонах, які присутні на малюнку (зелений для листя, жовтуватий і кремовий для квітів).
Легкими обережними мазками, пласким але нешироким пензлем наносимо фарби відповідного кольору у напрямку від паперу до фону, трохи заходячи на мотив і створюючи кольоровий ореол довкола нього.
Підмальовка не повинна бути дуже щільною і контрасною; якщо фарба лягла грубо, її можна розмити вологою, але добре віджатою поролоновою губкою.
Висохлу підмальовку також можна зробити більш ніжною за допомогою обережного прошкурювання дуже дрібним шліфпапером.
Для додання букетам обємності, підмальовку також нанесено безпосередньо на картинку.
Її виконано круглими пензлями, наносячи фарбу окремими мазками на пелюстки і листя.
Для досягнення обємного ефекту фарби змішано з опаковою структурною пастою (Maimeri, (біла. непрозора)), яка зачно загущує їх консистенцію і не дає окремим мазкам розпливатися по поверхні
4 етап - Наклеювання циновки на дно і кришку і підготовка до "вживлювання" картинки в поверхню - використано полімерний клей типу "Драгон".
Як і будь-яку поверхню, перед наклеюванням паперового фрагменту циновку я покрила акриловим лаком, на який згодом буде наклеєно серветку. Відмінність від підготовки рівної поверхні в тому, що лаку було нанесено бл. 5-6 шарів, для того щоб залити найбільш глибокі нерівности плетінки. Кожен шар добре висушується.
Вибраний мотив обережно вириваємо з серветки, відступивши бл. 5 мм. по периметру малюнку. Розшаровуємо серветку і знімаємо обидва білі шари, залишаємо тільки верхній з малюнком.
Нам потрібні: попередньо розрізаний канцелярський "файл", великий рознос, в який повністю вміститься картинка та пульверизатор з водою.
Обережно(!) пробризкуємо водою серветку, аж до появи на плівці невеликої калюжі. У воді серветка миттєво розбухає і збільшується по площі на кілька відсотків; при цьому виникнуть пухирі і зморшки.
Дуже обережно(!) пальцями розпрямляємо у воді наш фрагмент.
Піднімаємо плівку посередині для того, щоби зайва вода зкотилася з неї; серветка має залишитись на місці.
Попередньо загрунтовану кількома шарами лаку поверхню циновки змащуємо свіжою порцією лаку. В потрібне місце накладємо плівку з серветкою, малюнком в лак, файлом назовні.
Руками обережно притискаємо серветку через плівку до поверхні, прогладжуємо, витискаючи залишкову воду і пухирці повітря.
Піднімаємо файлик, починаючи з кутка
Зайву воду обережно вимакуємо білою частиною серветки. Спочатку просто кладемо її поверх картинки, потім згорнувши в кульку, промакуємо, злегка притискаючи картинку.
На поверхню приклеєного фрагменту одразу наносимо шар лаку. Якщо в якихось місцях заглиблень серветка не прилягає до поверхні, обережно "затрамбовуємо" її торцем плаского неширокого пензля, змоченого лаком.
Після висихання лаку, яким приклеювали малюнок, наносимо на всю поверхню ще 3 шари з проміжним висушуванням та без обробки шліфпапером.
6 етап - фінішна обробка виробу.
Зовнішні та внутрішні зафарбовані поверхні покриваємо 3 шарами лаку, збираємо половини валізки разом і встановлюємо фурнітуру.
Дякую за увагу, і сподіваюся, що цей матеріал може стати Вам у нагоді.
Бажаю творчих успіхів і до нових творчих зустрічей!
Немає коментарів:
Дописати коментар